Дівчина нервово перекладала речі з валіз до шафи.

Їй дуже не подобалось це, але крім неї ці речі ніхно не розпакує.
У кімнату, посміхаючись, зайшла мати цієї дівчини.
Вона поклала щось на стіл та обійняла дочку:
- Ну як у тебе справи? Ще багато лишилось?
- Так, Лорі. - дівчина байдуже відійшла від матері і продовжувала переносити речі.
- Чому ті мене так називаєш? Адже я твоя мати! - з її обличчя зникнув усміх і Лорі невпевнено сіла на ліжко дитини.
- А чому ми переїхали? - вона прискорила рух, та речі не втримались у її руках.
Мати миттєво підійшла і допогла їх підняти.
- Ти повинна зрозуміти... - жінка була ще більш невпевненою.
- Що саме? - вона нервово закрила шафу. - Те, що твій колишній чоловік п*ять років бігав по бабам, а ти ніяк не наважувалася кинути його? Це ти маєш на увазі?
Мати важко зітхнула.
- Він не тільки мій колишній чоловік, він ще й і твій батько!
- В мене немає батька!
- У кожної є !
- {censored} пробірочна! - вона забула про валізи і побігла вниз по сходах.
- Оіл, куди ти? - мати побігла за дочкою.
- Пройдуся! - вона зняла куртку та вийшла з дому.


Корпорация "Секреты Аномалий"
Аномалии - таинственные, не поддающиеся логикой и здравым смыслом вещи, существа и события. Они появились в связи с акт…


Варианты ответов:


Далее ››